В день Опрісноків, коли, за старозавтнім законом, слід було заколювати і їсти пасхального агнця, і коли настав час, щоб перейшов Спаситель від світу цього до Отця (Ін. 13, 1), Ісус Христос, що прийшов виконати закон, послав своїх учеників Петра і Іоанна в Єрусалим приготувати Пасху, яку як тінь законну, мав Він замінити Пасхою новою, - самим тілом і кров'ю Своєю. З настанням вечора Господь прийшов з дванадцятьма своїми учениками в велику простору горницю одного єрусалимлянина (Мк. 14, 12-17) і возліг. Переконуючи, що в царстві Божому, яке не від світу цього, не земні велич і слава, але любов, смиренність і чистота духу відрізняють істинних членів.

Господь, вставши після вечері, умив ноги своїм ученикам. Умив ноги і сівши знову Господь сказав ученикам: чи ... Читати далі »

Написати цей текст мене підштовхнули численні розмови з людьми, які полюбляють сповідатися принципово напередодні Пасхи. Зазвичай, я стримуюся, щоб не запитати прямо: із якого це ти дива прийшов на Сповідь, якщо увесь рік до цього, і вже напевне рік після нашої розмови, ми більше не побачимо тебе в храмі? Звичайно, я такого не скажу, бо як священик буду йти на неймовірні кроки, щоб ця людина до мене повернулася. Однак, найчастіше, не маючи нагоди побачити таких людей знову, я подумав, що цілком логічним буде написати кілька слів до них, із поясненням хоча б десяти найпоширеніших заблуджень, які можна від них почути. Звичайно, це не єдині «крилаті фрази», які зустрічаються духівникам. Цілком ймовірно, що інші священики чують зовсім інші виправдання. Однак, давайте хоча б із чогось почнемо. Вашій увазі 10 типових фра ... Читати далі »