Бо що за користь для людини здобути ввесь світ, а занапастити душу свою?!" (Лука 8, 36)

Дорогі Брати і Сестри!

Господь-Сотворитель цінить нашу душу високо; першим доказом цього є те, що Він сотворив її на Свою подобу. Проводжаючи сина на війну, батьки благословляють його й вішають йому на шию хрестик або медалик із образом Христа, щоб Він охороняв вояка в небезпеці. Отак же й наймиліший наш Отець Небесний, сотворивши душу, дав їй Свій образ і сказав до душі: "Висилаю тебе в світ, а життя - то мандрівка дуже коротка й повна небезпек. Коли прийде до тебе спокуса, глянь на Мій образ - у свою душу - і пригадай, що маєш в собі частину Божого єства, що хоче бачити тебе чистою, такою, якою Я тебе сотворив!" Господь наділив душу людини не тільки своєю подобою, але ще й іншими прикметами. Деякі створіння перевищують людину окремими прикметами: орел має такий гострий зір, що, літаючи між хмарами, бачить маленьку мишку, на яку полює. Лев - цар звірів - визначається великою силою. Але чи може він зрівнятися з духом і розумом людини?! Людський дух і розум творить чудесні діла: дає світові щораз нові винаходи, розкриває землю до самого нутра, знаходячи там різні скарби: золото, вугілля, різні мінерали... Людина, вище від орла, підноситься до самих звізд, міряє планети, мандрує на місяць! Дух наш, хоч пов`язаний із тілом, може в мент злетіти в простори, пролетіти сотні тисяч миль і осягнути цілий Божий світ! Як Бог, так і душа наша житиме вічно! Як цінить Бог нашу душу? Сам Христос каже, що вірою може людина переставляти гори, а Святий апостол каже: "Коли Бог з нами, хто ж проти нас?" Святі Отці Церкви, мучениці й мученики Варвара, Текля, Параскевія, Косма й Дем`ян - всі вони, з Божою поміччю, творили надприродні діла. Два останні святі були лікарями й зціляли хворих в ім`я Христа. Коли за царя Діоклетіана християн переслідували, вони не хотіли відректися від Христа. Тоді намісник царя наказав їх зв`язати й кинути на дно моря. Але янгол Господній їх розв`язав і вивів на сушу. Намісник царя тоді наказав їх кинути в полум`я, але їм нічого не сталося. Тоді намісник наказав зрубати їм голови... Це сталося в листопаді року 303-го.

Щоб наші душі дісталися до Неба, співаємо нині у Храмі Божому: "Поклоняймося Христові і Його хресному дереву, яке Церква руками священика підносить вгору, співаючи: "Хресту твоєму поклоняємось, Владико, і Святеє Твоє Воскресіння славимо".

На хрест погляну, стану під хрестом, коли мене хвалити будуть люди. На хрест Твій, на покору Твою гляну, в покорі серця стану під хрестом. На хрест погляну, стану під хрестом, коли ганити мене будуть люди. На хрест Твій, на страждання Твої гляну, і в тихім смиренні стану під хрестом!

Він же, наш Спаситель, повис на хресті задля нас і задля нашого спасіння... І хоч тільки однієї краплини Христової Крови вистачило б для відпущення гріхів людського роду, Христос випив чашу горя й терпіння аж до дна... Святий Іван Золотоустий, Патріарх Царгородський, у своїх писаннях так сказав: "Що було достатнім для спасіння людства, не було достатнім для любови!" Задля Своєї великої любови Христос витерпів більше, ніж було потрібно. Не зважаючи на всі болі, наругу й терпіння, яких Він зазнав на хресті, якому ми нині поклоняємось, Він благав Отця Небесного простити гріхи навіть ворогам Його! Христос проповідував так: "Полюбив Бог світ настільки, що Сина Свого Єдинородного йому віддав", (Ів. З, 16).

Із Хреста Христос проповідує нам покору й лагідність. Він закликає нас: "Навчіться від мене, бо я лагідний і покірного серця, і тоді знайдете спокій для ваших душ". (Мт. 11, 29). Він добровільно дав Себе розіп`яти, хоч, як Всемогутній Син Божий, міг би наказати янголам Своїм охоронити Його, а вони були готові кожної хвилі це зробити. Але Він хотів пролити - і пролив Свою праведну кров для нашого спасіння. Христос проповідує з хреста про безсмертність душі і про Страшний Суд: розкаяному грішникові, що висить поруч із Ним, він обіцяє дальше життя після смерти, кажучи: "Ще нині будеш зі мною в раю!" (Лука 23, 43). Тим самим Він проголосив Божу проповідь про безсмертність душі. Висячи на хресті, Ісус проголосив ще багато інших повчань, необхідних для нашого спасіння. А коли темрява, що закрила сонце, вказала, що згасло Світло

Світу, коли землетрус і роздерта завіса в Храмі єрусалимськім засвідчили Божий знак - тоді через хресну Смерть настав НОВИЙ ЗАПОВІТ!

Душе моя! Час зближається,

За гріхи світу Бог умирає!

Під хрест полинь і ти думками,

Жалуй, жалуй і плач над своїми гріхами...

Хрест Святий - то сила Божа, цс лікар хворих, цс хліб голодних, цс одіж для нагих, -так каже нам Святий Іван Золотоустий. А Христос каже: "А коли не покаєтесь, всі загинете як мешканці Содоми й Гоморри!" "Горе вам, що тепер смієтеся, бо опісля плакати будете!"

Хрест Господній, винесений і поставлений на тетрапод для нашої пошани й поклоніння, прибраний квітами. Це - квіти нашого побожного життя, якими ми всі і наша Свята Автокефальна Церква огортаємо Спаситсля, щоб від Його хреста одержати силу нашого земного життя, а передусім - для справедливого змагання за незалежність нашої Батьківщини - України. Разом із нами поклоняється Христові наша пробуджена Україна, що тепер єднається в молитвах з нами й віднаходить силу й Божу підтримку у своїй державницькій діяльності.

Цілуючи нині Святий Хрест Господній, складімо щиру молитву до Бога: "Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і Святеє Воскресіння Твоє славимо!" Просімо нашого улюбленого Ісуса, щоб сподобив нас бути щирими й сердечними поклонниками Його животворчого хреста, щоб ми могли з великою радістю зустріти Свято Його преславного Воскресіння, яке тепер ми стрічатимемо спільно, соборно, з`єднано з нашою прекрасною Вітчизною. Очистимо наші душі Святими Тайнами Сповіді й Причастя та ревною працею, щедрими дарами для Святої Церкви нашої, що відродилася тепер у нашій любій Україні, на спасіння душ наших!

Господи, Ісусе Христе, заступайся за нас і благослови нас Своїм чесним і животворчим хрестом, якому ми не тільки нині, а й повсякчасно поклоняємось і побожно його цілуємо. І за прикладом доброго розбійника, що був розп`ятий поруч із Христом, повторяймо його слова, звернені до Ісуса Христа: "Згадай про мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє!"

Амінь.