21 лютого 2016 р., в Неділю про митаря і фарисея, відбулася знакова подія, якої повнота Помісної Православної Української Церкви очікувала понад чверть століття – після понад восьми десятиліть перерви у комплексі Святої Софії Київської відновилася молитва і регулярні богослужіння.

Починаючи з відродження Помісної Української Православної Церкви у 1990 році ставилося питання про надання дозволу на звершення на території Святої Софії регулярних богослужінь. Найбільш придатною для цього є якраз Мала Софія, адже у ній немає ні мозаїк, ні стінного розпису, як у великому соборі, що потребують особливого ретельного зберігання.

Храм, який називають Малою або Теплою Софією, – колишня трапезна церква Софійського монастиря, збудована у першій половині XVIII століття і перебудована у другій половині ХІХ століття. Був закритий більшовиками наприкінці 1920-х років, внутрішнє убранство храму (престол, іконостас, ікони) було знищене.

Наприкінці 1993 – на початку 1994 рр. було підготовлено договір про використання цього храму, але зміна державної влади перешкодила його підписанню. Загалом протягом чверть століття Київський Патріархат щонайменше сім разів звертався до держави з проханням про відновлення у храмі Малої Софії регулярних богослужінь. Нарешті, на останнє звернення, надіслане Патріархом до Уряду в грудні 2015 р., було отримано позитивне рішення. Відповідно до якого було підписано угоду між Церквою та Національним заповідником «Софія Київська» про спільне використання частини приміщень Малої Софії.

Напередодні освячення храму від низки громадських діячів та представників іншої конфесії почали звучати закиди в нібито порушенні норм ЮНЕСКО, руйнуванні музейного простору, тощо. Всі ці закиди є безпідставними. Адже приміщення храму залишаються в державній власності, перебувають у складі Національного заповідника «Софія Київська». На своєму місці залишається вся експозиція, розміщена у Малій Софії, з 10 години ранку до 17 години вечора відповідно до розкладу роботи музею відбуватиметься доступ до огляду експонатів. А богослужіння звершуватиметься у час поза робочим графіком музею – з 8:00 до 10:00 ранішнє богослужіння (Літургія), з 17:00 до 19:00 – вечірнє богослужіння. Такий спосіб спільного використання простору пам’ятки жодним чином не порушує норм ЮНЕСКО, про що йдеться також і у відповідному роз’ясненні, опублікованому на сайті Міністерства культури України.

Що стосується нібито порушення рівності у ставленні держави до різних конфесій, то заяви представників Московського Патріархату з цього приводу не витримують жодної критики. Адже коли такі найдавніші національні святині, що перебувають у державній власності, як понад десять храмів у Києво-Печерський Лаврі, комплекс Почаївської Лаври, Кирилівська церква, низка історичних храмів княжої доби у Чернігові, Володимир-Волинському, Овручі, тощо, були передані у одноосібне розпорядження структур Московського Патріархату в Україні – ця Церква не вважала, що цим порушувався принцип рівного ставлення до конфесій.

Насправді саме Московський Патріархат в Україні завжди спонукав державу до порушення принципу рівного ставлення, вимагаючи і часто добиваючись від влади преференцій на свою користь у питанні повернення храмів. Підставою для цього слугує думка керівництва МПвУ, що всі історичні православні храми України мають належати так званій канонічній Церкві, як себе іменує Московський Патріархат, а не «розкольникам», як вони іменують УПЦ КП. Але на щастя часи, коли Московський Патріархат міг диктувати свою волю державі – завершилися.

Вранці неділі 21 лютого до Малої Софії почали сходитися миряни, духовенство, архієреї, представники держави. Перед 9-ою годиною прибув Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, який очолив чин освячення і першу Божественну літургію. Предстоятелю співслужили Патріарший намісник митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній, секретар Священного Синоду архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій, архієпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький Нестор, керуючий справами Патріархії єпископ Вишгородський Агапіт, духовенство м. Києва і Київської області.

За богослужінням також молилися священики і миряни з усієї України, які брали цими днями участь в черговому з’їзді православної молоді, що 20-21 лютого проходив у Михайлівському Золотоверхому монастирі столиці. Співав хор студентів Київської православної богословської академії.

Серед богомольців цього дня були також представники держави: віце-прем’єр-міністр, міністр культури В’ячеслав Кириленко, міністр фінансів Наталія Яресько, заступник голови Адміністрації Президента Ростислав Павленко, керівник Державного департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури Андрій Юраш, народний депутат, радник Прем’єр-міністра України Віктор Єленський, генеральний директор Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська, інші офіційні особи.

Невеликий храм не вмістив усіх бажаючих взяти участь у радісній події, тому для парафіян було організовано звукову і відео-трансляцію богослужіння на подвір’я.

Урочисто і піднесено звучали молитви чину освячення. Особливо зворушливими були моменти, коли за уставом читалися молитви на колінах, а також коли під виголос «Господь сил, Той є Цар слави!» були відкриті храмові двері та до церкви був внесений антимінс зі святими мощами.

Хоча історично трапезний храм Софійського монастиря мав різні посвяти – на честь мученика Феодора Стратилата, Воскресіння святого Лазаря Чотириденного, Різдва Христового – було вирішено освятити престол на честь святого, ім’я і діяльність якого нерозривно пов’язані з Софійським собором – благовірного князя Ярослава Мудрого, загальноцерковне шанування якого було відновлене Помісним Собором Київського Патріархату в 2008 р.

Під час Божественної літургії на запричасному стиху архієпископ Євстратій проповідував на тему прочитаної притчі про митаря і фарисея. Після причастя зі словом до присутніх звернувся Святійший Патріарх Філарет. Богослужіння звершилося уставним многоліттям і молитвою за Україну.

Потім Патріарх дав інтерв’ю для журналістів, а перед входом до храму було зроблено фотографію на згадку про визначну подію.

В історії Святої Софії Київської перегорнуто чергову сторінку, залишену від більшовицького атеїстичного минулого. В священному для Української Церкви місці відновлено постійне богослужіння. Відтепер тут щоденно лунатимуть молитви за Україну, за побожний народ, за мир на нашій землі та церковну єдність.

Святий благовірний княже Ярославе і всі святі Землі Української, моліть Бога про нас!

Джерело: http://www.cerkva.info/