Нелегким, а часом і трагічним, був шлях перших християнських місіонерів. Нині прославлені святі Софія та Ірина жили в III ст. і несли благу вість жителям Єгипту. Сила молитов, благочестиве життя, праведниць творили чудеса. Немало єгипетських язичників увірували завдяки святим мученицям в Христа. Однак проповідь страдниць лунала не довго.

В одному місті їх було схоплено і усічено мечем правителем Єгипту Клавдієм, при нечестивому імператорі Адріані.

Коли у Візантії посів імператорській престол благочестивий рівноапостольний цар Константин Великий, він переніс мощі святої мучениці Ірини в Константинополь. Пізніше в столиці Візантійської імперії був побудований храм на честь цієї мучениці на місці колишнього язичницького капища Афродити.

Відомо, що саме в цьому храмі відбувались засідання Другого Вселенського собору (381 р.), який засудив єресь колишнього аріанського єпископа Константинопольського Македонія, який відкидав Божество третього Лиця Святої Тройці, Духа Святого.

532 р. під час повстання церкву було спалено, але при імператорі Юстиніані вона була відбудована. Церква сильно постраждала після землетрусу 740 р. після чого була реставрована. Після завоювання Константинополя турками в 1453 р. церкву не було перетворено на мечеть. Церква святої мучениці Ірини не зазнала значних змін і до наших днів, на жаль, тут Богослужіння не відбуваються.